Після втрати дружини, батько Анастасії доглядав за сином Дмитром, який вже переніс операцію по трансплантації нирки і повинен постійно приймати препарати, які дуже дорого коштують.

Надія на одужання дочки була мізерною.
За участю
Чекати довелось рік і от пролунав довгоочікуваний дзвінок: білоруські лікарі повідомили, що є донор і протягом 12 годин потрібно провести операцію.
Настя в цей час проходила процедуру діаліза в київському «ОХМАТДИТі», її тато доглядав сина Дмитра в м. Дніпропетровську.
За допомогою волонтерів Ліни та Оксани, протягом 12 годин вони дістались до міста Мінська і лікарі успішно провели операцію.
Зараз Настя Козюліна нічим не відрізняється від своїх ровесників: збирається до школи і займається своєю улюбленою справою – малює картини.
Декілька своїх робіт Настя подарувала в знак подяки і проекту detdom.info


Дані картини надихатимуть нас на подальшу допомогу 
Дякуємо Юрію Павловичу за професійне оформлення картин.
http://likarinfund.org/content/8/177/815
http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/05/28/838967.html